1.     Поняття, завдання та принципи діяльності ОВС по зв’язках з громадськістю

Діяльність по зв’язках з громадськістю <ТЮ — одна із функцій соці­ального управління, яка сприяє установленню та підтриманню стосун­ків, взаємопорозуміння, прихильності та співробітництва між фірмою, підприємством, організацією та громадськістю.1

Ця функція служить багатьом суспільним інститутам: підприєм­ницьким організаціям, урядовим установам, асоціаціям, фондам, релі­гійним організаціям.

Для досягнення своїх цілей цим організаціям необхідно встановити міцні відносини з безліччю різноманітних аудиторій або громадських груп: працівниками, членами різних об’єднань, споживачами тощо, а та­кож з громадськістю в цілому. Таким чином досягнення цілей організації вимагає від її керівника знання та розуміння поглядів і ціннісних орієнти­рів людей, з якими його організація працює. До цього можна віднести:

- все, що може передбачувано покращувати взаємопорозуміння між організацією і тими, з ким ця організація вступає в контакт як всередині та і за її межами;

- рекомендації з формування «громадського обличчя» організації;

- заходи, які спрямовані на виявлення та ліквідацію чуток або ін­ших джерел непорозуміння;

- заходи, які спрямовані на розширення сфери впливу засобами відповідної пропаганди, реклами, виставок, відеопоказів;

- будь-які дії, спрямовані на покращення контактів між організаціями.

Здійснення діяльності по зв’язках з громадськістю на практиці поді­ляється на три групи:

1) активні дії по досягненню доброзичливості;

2) збереження репутації;

3) внутрішні відносини.

До дій з досягнення доброзичливості входять створення та підтри­мання доброзичливого відношення громадськості до діяльності органі­зації з метою забезпечити її нормальне функціонування та розширення діяльності.

Збереження репутації включає в себе уважне ставлення до внутріш­нього життя організації, щоб виявити традиції та звичаї, які, будучи ціл­

1 Словарь - справочник менеджера (Под ред. М.Г. Лакусты) - М.: ИНФА, 1996 - С.34.

ком законними, можуть, проте, вступити в протиріччя з громадською думкою або зашкодити взаємопорозумінню та відмовитися від них.

Внутрішні відносини — це використання РІІ-прийомів для створен­ня у працівників організації почуття відповідальності та зацікавленості в справах адміністрації.

Все це в тій або іншій мірі відноситься і до діяльності органів вну­трішніх справ, які не можуть діяти замкнено, ізольовано від тих соціаль­но-економічних і політичних процесів, що відбуваються в житті суспіль­ства і держави.

Серед найважливіших завдань реформування органів внутрішніх справ України пріоритетним виступає налагодження і підтримка сто­сунків між міліцією і населенням на принципах відкритості та гласності, довіри, взаємопорозуміння і добропорядності.

Основи правового забезпечення взаємодії міліції з населенням міс­тяться в Законі України «Про міліцію» (ст. 10), Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» (ст. 4), Кримінально-процесуально­му кодексі України (ст. 23), Програмі розвитку партнерських відносин між міліцією і населенням на 2000-2005 роки, затвердженою МВС Укра­їни 16 грудня 1999 року.

Одним із важливих напрямів зміцнення зв’язків органів внутрішніх справ з місцевим населенням, різними недержавними організаціями та установами є врахування громадської думки, яка узагальнює уявлення про ті чи інші напрями діяльності або особливості міліції.

Цінність громадської думки полягає ще й в тому, що вона пропонує шляхи удосконалення роботи органів внутрішніх справ. Результати, що отримуються під час вивчення думки населення про діяльність міліції, можуть бути використані для:

а) переконання людей змінити думку щодо міліції;

б) інформаційного насичення і перетворення на позитивну недо­статньо сформовану громадську думку;

в) підсилення існуючої громадської думки;

г) типологізації груп населення залежно від можливості надати до­помогу або зашкодити стосункам і взаємодії населення й міліції;

д) розрахунку часу, необхідного для зміни громадської думки про органи внутрішніх справ;

е) коригування планів розвитку і діяльності системи органів вну­трішніх справ;

є) удосконалення роботи з особовим складом.

Таким чином діяльність органів внутрішніх справ по зв’язках з гро­мадськістю — це функція управління, що сприяє налагодженню або під­тримці взаємовигідних зв’язків між органом внутрішніх справ та гро­мадськістю шляхом вироблення та поширення спеціальної інформації через засоби комунікації і безпосередньо серед населення для спрямова­ного формування бажаної громадської думки.2

Як функція управління в органах внутрішніх справ діяльність по зв’язках з громадськістю направлена на вирішення наступних завдань:

1) передбачення, аналіз та інтерпретація громадської думки, від­носин і спірних питань, що можуть позитивно або негативно вплинути на діяльність та плани органу внутрішніх справ, тобто контроль думок і поведінки громадськості;

2) консультування та вироблення рекомендацій і пропозицій для ке­рівництва органів внутрішніх справ з питань прийняття рішень, визначення напрямів дій та зв’язків з населенням та засобами ма­сової інформації;

3) оцінка суспільних наслідків діяльності органу внутрішніх справ за тими чи іншими планами, програмами, участі в комплексних заходах, здійснюваних органами влади, місцевого самоврядуван­ня, інших правоохоронних органів, тобто реагування на громад­ську думку;

4) розробка, виконання і оцінка діяльності органу внутрішніх справ з метою забезпечення розуміння цілей, завдань та зусиль, що здійснюються органом для їх досягнення;

5) розробка цілей, складання планів, створення соціальних умов, добір і підготовка кадрів, визначення засобів, іншими словами, управління ресурсами для виконання всього зазначеного вище;

6) досягнення взаємовигідних відносин між усіма пов’язаними з органом внутрішніх справ групами громадськості шляхом спри­яння плідній взаємодії з ними (це можуть бути водії, педагогічні колективи, добровільні товариства, наприклад, мисливців і ри­балок, споживачів, ради ветеранів, депутатський корпус, вірую­чі тощо).

Для успішного вирішення вказаних завдань діяльність по зв’язках з громадськість мас здійснюватись на принципах:

2 Бандурки О.М. Управління в органах внутрішніх справ України. Підручник. Вид. Університету внутрішніх справ. - X., 1999, - С. 277.

- абсолютної чесності та щирості в подачі інформації громадськості;

- об’єктивності та відмови від суб’єктивізму у висвітленні тих чи інших фактів;

- забезпечення взаємної користі органу внутрішніх справ та гро­мадськості;

- відкритості інформації, її якості і доступності для розуміння, реагування на думки, свідомість та почуття різних груп громад­ськості;

- врахування соціальної, економічної, політичної та криміноген­ної ситуації в регіоні;

-- задоволення громадської думки, пріоритет інтересів громадськості, а не особиста користь працівників органів внутрішніх справ;

- використання наукових методів дослідження громадської думки;

- пояснення громадськості суті проблем завчасно, до того, як вони переростуть у кризу;

- терпимості та толерантності у ставленні до різних поглядів.

Одже, управління діяльністю ОВС по зв’язках з громадськістю, як

будь-яка функція управління, потребує правового, інформаційного, ка­дрового, фінансового та матеріально-технічного забезпечення.