4.     Предмет, завдання та структура курсу «Управління в органах внутрішніх справ»

Однією зі складових частин науки управління є теорія управління в сфері правоохоронної діяльності. За критерієм структури об’єкта управ­ління її складовою виступає дисципліна «Управління в органах внутріш­ніх справ», яка базується на загальних положеннях науки управління та теоретико-прикладних висновках теорії управління в сфері правоохо­ронної діяльності. В рамках цього учбового курсу вивчається управлін­ська діяльність у найбільш великій підсистемі правоохоронних органів України — в органах внутрішніх справ.

Управління в органах внутрішніх справ є комплексною науковою дисципліною, що ґрунтується на знаннях суспільних, юридичних та при­родознавчих наук, спеціальних дисциплін і тому її вивчення припадає на випускні курси вищих навчальних закладів системи МВС України.

Предметом цього навчального курсу є закономірності, правила та правові основи управління системою «органи внутрішніх справ», пізнан­ня та використання яких забезпечує дієвість виконання завдань, що по­кладені на неї, упорядкування її функціональної та організаційної струк­тур, оптимізацію діяльності її персоналу та функціонування й розвитку всієї системи з метою підвищення ефективності боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки.

Наведене визначення предмету учбової дисципліни обумовлює принциповий підхід до з’ясування її змісту. Перш за все необхідно від­значити, що здійснення основних функцій органів внутрішніх справ з охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю розглядається в навчальному курсі лише у тій мірі, яка необхідна для розкриття управ­лінської діяльності. З урахуванням цього вказаний курс концентрує увагу слухачів на організаційних питаннях, пов’язаних із формуванням систем управління і технологією процесів його здійснення.

Відомо, що в навчальних дисциплінах фіксуються лише найдосто­вірніші, на даному етапі незаперечні кінцеві висновки досліджень. Тому будь-який навчальний курс не може охопити весь науковий матеріал, всю систему доказів і гіпотез, а також погляди деяких науковців з пи­тань, поки що не вирішених у науці; він дає свого роду основні поняття з науки, тобто те, що загальновизнано та доступно засвоєнню.

Зміст даного навчального курсу включає таким чином сталі поло­ження науки управління стосовно конкретної системи — органів вну­трішніх справ. При цьому вивчаються:

• сутність, зміст і види соціального управління, його об’єкти та суб’єкти;

• основні категорії науки управління та етапи її становлення;

• цілі, завдання, функціональна й організаційна структури органів внутрішніх справ;

• принципи, правові основи та методи здійснення управління в ор­ганах внутрішніх справ;

• система та компетенція органів і посадовців, що утворюють апа­рат управління;

• інформаційне, документаційне та інші види забезпечення їх ді­яльності (організація системи управління);

• особливості підготовки, ухвалення і виконання планів та інших управлінських рішень;

• специфіка здійснення внутрішньої і зовнішньої взаємодії, контр­олю, організації особистої роботи керівників.

Вивчення змісту курсу спрямовано на вирішення (шляхом вдоско­налення управління) головного завдання органів внутрішніх справ - підвищення ефективності їх практичної діяльності у боротьбі зі злочин­ністю і охороні громадського порядку.

Зокрема, принципове методологічне значення для навчального кур­су «Управління в органах внутрішніх справ» мають розроблені філосо­фією положення про діалектичний зв’язок об’єктивних умов і суб’єк­тивного чинника в управлінні, про співвідношення функцій і структури, про закономірності та методи наукового передбачення соціально-еконо­мічних змін.

Забезпечення ефективної боротьби зі злочинністю (і правопору­шеннями в цілому) вимагає глибокої оцінки ступеня впливу на це соці­альне явище об’єктивних умов, з одного боку, і суб’єктивних зусиль — з іншого. Абсолютно очевидно, що дана оцінка повинна позначатися: на управлінських рішеннях, пов’язаних з організацією і функціонуванням органів внутрішніх справ; на критеріях, що використовуються для ви­значення ефективності їх діяльності; на методах, послідовності та тем­пах роботи. Також важливо при визначенні перспективних і поточних завдань органів внутрішніх справ спиратися на наукове передбачення соціального розвитку суспільства.

Базуючись на положеннях різних наукових теорій, навчальний курс передбачає використовування багатьох загальних і спеціальних методів природних, суспільних і технічних наук. Це закономірно. По-перше, сучасний процес інтеграції наукових знань обумовлює вза­ємопроникнення наукових методів. По-друге, всі управлінські теорії та вивчаючі їх навчальні дисципліни знаходяться ще у періоді станов­лення і не можуть не використовувати методи, що вже сформувалися в інших науках.

Найбільш вагомим для даного навчального курсу є такий загально- науковий метод, як системний підхід. Він передбачає розгляд органів внутрішніх справ як цілісної системи, що функціонує в певному серед­овищі і складається із взаємопов’язаних і взаємообумовлених елементів. Системний підхід дозволяє враховувати, найбільш об’єктивно оцінюва­ти всі важливі зв’язки і взаємовідносини в системі органів внутрішніх справ, точно визначати і ранжувати цілі, спрямовувати механізм управ­ління на їх досягнення.

Управління органами внутрішніх справ має кінцевою метою ефек­тивний стабілізуючий та вдосконалюючий вплив на соціальні процеси. Тому у відповідній навчальній дисципліні передбачається знайомство слухачів із методами теорії соціології. Так, вивчення питань, пов’язаних з організацією аналітичної роботи, підготовкою і прийняттям управлін­ських рішень, визначенням ефективності діяльності органів внутрішніх справ, вимагає застосування методів статистичного аналізу, групування, вибірки, спостереження, опитування.

Оскільки в курсі, що вивчається, йдеться про управління право­охоронними органами, то у ньому використовуються правові поняття і категорії. Без опори на висновки державно-правових наук неможливо вирішувати питання, пов’язані: з нормативним закріпленням цілей, за­вдань, функцій структурних підрозділів і обов’язків працівників органів внутрішніх справ; з правовим забезпеченням організаційної структури останніх і структури апаратів управління; з нормативною регламентаці­єю процедур управлінської діяльності.

Водночас правові дисципліни, з яких найближче до розглядаємого курсу стоять конституційне і адміністративне право, обмежуються ви­вченням лише тих відносин у галузі управління, які регулюються або потребують регулювання відповідними правовими нормами. Навчаль­ний же курс «Управління в органах внутрішніх справ» вивчає реальну управлінську практику в комплексі, тобто передбачає дослідження пи­тань застосування норм права лише як частковість. Тут основна увага надається розгляду ролі управлінських органів у здійсненні державних владних функцій, а також проблемам побудови систем управління, його технології, методам, стилю, технічному забезпеченню.

Навчальний курс з урахуванням досягнень точних наук, теорії сис­тем, кібернетики знайомить слухачів з кількісними методами: систем­ним аналізом, математичною логікою, сітьовим плануванням, матема­тичною статистикою і т.п. При цьому береться до уваги необхідність формування у слухачів розуміння постійного зростання значення кіль­кісних методів в управлінні.

Таким чином, цей навчальний курс формується значною мірою на основі тих знань, які надають дисципліни більш високого рівня наукової ієрархії. Це — один із шляхів формування даної учбової дисципліни.

Інший шлях полягає в дослідженні та вивченні самої практики орга­нів внутрішніх справ, і перш за все управління ними. Він особливо важ­ливий, оскільки і сама теорія, і навчальний курс перебувають у стадії формування. Тут велике значення набуває метод накопичення інформа­ції, що відображає передову практику управління органами внутрішніх справ. Накопичення її здійснюється за допомогою вивчення норматив­них актів і відповідних документів, опитування керівників, спостере­ження за їх роботою і т.п.

Досвід розроблення навчального курсу свідчить про те, що загаль­ний шлях вдосконалення управління може бути визначений в резуль­таті розвитку відповідних положень наукових дисциплін. Конкретні ж форми, методи, правила вдосконалення управління органами внутріш­ніх справ, відповідної діяльності їх керівників можуть бути знайдені в процесі вивчення, узагальнення і наукового осмислення практики.

Все це обумовлює наступні завдання навчального курсу:

• всебічне вивчення і узагальнення досвіду організації систем і процесів управління в органах внутрішніх справ, управлінської діяльності їх керівників;

• формування теоретичних, організаційних і правових основ управ­ління органами внутрішніх справ;

• управлінська підготовка кадрів органів внутрішніх справ.

У результаті вивчення курсу слухачі повинні оволодіти:

- знаннями про: закономірності, принципи, функції та методи управління; цілі, завдання, функціональну і організаційну структу­ри органів внутрішніх справ; компетенцію керівників; організацію процесу управління в органах внутрішніх справ; ресурсне забезпе­чення управлінської діяльності; основи наукової організації управ­лінської праці;

- уміннями-, аналізувати оперативну обстановку; оцінювати ефек­тивність оперативно-службової діяльності служб і підрозділів; плану­вати основні напрями діяльності органу внутрішніх справ; ухвалювати обґрунтовані управлінські рішення і організовувати їх виконання; за­безпечувати комплексне використовування сил і засобів органу вну­трішніх справ в охороні громадського порядку і боротьбі зі злочинніс­тю; організовувати взаємодію з державними органами, громадськими організаціями та з населенням; здійснювати ефективний контроль за виконанням рішень;

- навичками', роботи з інформацією, підготовки управлінських до­кументів; розрахунку сил і засобів відповідно до оперативної обста­новки; вирішення актуальних проблем вдосконалення оперативно- службової діяльності органу внутрішніх справ; проведення службових нарад, інструктажів, віддачі розпоряджень, планування і організації особистої роботи.

Зміст курсу розкривається в його структурі, що відображає різноас- пектний характер управління, сполучення в ньому статики (організації системи) та динаміки (організації процесів). Структура курсу являє собою внутрішньо погоджений, логічно послідовний розгляд основних питань, що визначаються його предметом.

Таким чином, предмет, зміст та структура навчальної дисципліни забезпечує розгляд найбільш актуальних проблем наукової організації управління в соціальних системах і тим самим дає можливість успішно­го вивчення питань організації систем і процесів управління в органах внутрішніх справ.