Вступ

Якщо ви володієте знанням, дайте іншим підпалити від нього свої світильники

Т. Фуллер

Характерною особливістю існування будь-якої соціальної системи є об'єднання зусиль і можливостей її складових частин в напряму діяль­ності структурних елементів на досягнення загальних для систем цілей.

Підвищення ефективності функціонування соціальних систем об’єктивно пов’язано з потребою удосконалення управління ними, по­кращення координації їх структурних елементів, організації взаємодії.

Діяльність органів внутрішніх справ у боротьбі зі злочинністю із охорони громадського порядку неможлива без постійного підвищення принципу взаємодії, її якості й ефективності.

Одним з напрямів удосконалення діяльності ОВС є зміцнення вза­ємодії між утворюючими її структурними елементами. Це важливе питання постійно знаходиться в полі зору Президента України, Уряду,

МВС та інших зацікавлених відомств, які вживають заходів щодо за­безпечення належної взаємодії між слідчими підрозділами, органами дізнання, службами, які здійснюють оперативно-розшукову та експерт­но-криміналістичну діяльність. Водночас на кожну службу та підрозділ покладені конкретні завдання, що вирішуються ними за допомогою різ­них методів, засобів і сил.

Внаслідок цього, управління всіма службами одного органу, групою органів, системою органів внутрішніх справ в цілому, а також з іншими державними органами, які покликані вести боротьбу зі злочинністю, по­винні чітко відображатись в забезпеченні узгодженості їх діяльності.

Крім того, така потреба викликана самим життям, бурхливим розви­тком науково-технічного прогресу, тим, що на сучасному етапі одним з найбільш результативних засобів вирішення складних проблем у будь- якій сфері суспільного життя визначається саме колективна діяльність спеціалістів у різних галузях, в тому числі правоохоронній.

Питання взаємодії співробітників, служб і підрозділів системи правоохоронних органів між собою знаходить все більш широке висвіт­лення в юридичній та спеціальній літературі. Але ця проблема, розро­блена ще не достатньо.

Питання вироблення чітких понять взаємодії та координації в ор­ганах внутрішніх справ також має не тільки теоретичне, але й суто практичне значення, оскільки проблема взаємодії в органах внутрішніх справ є загальною, і від того, який зміст ми вкладемо в поняття взаємодії і координації, буде залежати розгляд питань про механізм їх виявлення, принципи, класифікацію, нормативне регулювання, практичні рекомен­дації щодо вдосконалення взаємодії і координації.

Практиці відомо багато випадків швидкого і повного розкриття зло­чинів саме завдяки високому рівню організації взаємодії, комплексному поєднанню слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

Разом з тим результати вивчення питання взаємодії в органах вну­трішніх справ показують, що по-перше, в більшості випадків, органі­зація такої взаємодії не стала нормативно-урегульованою функцією управління цими органами; по-друге, питання взаємодії потребують по­дальшої розробки і подальшого обґрунтування з метою удосконалення діяльності органів внутрішніх справ.

Запропонована тема «Взаємодія та координація в процесі виконан­ня управлінських рішень в органах внутрішніх справ» покликана погли­бити ваші знання, щодо змісту питань взаємодії та координації, сутності

їх правових основ, психологічних аспектів спільної діяльності слідчих і оперативних працівників при розкритті та розслідуванні злочинів; принципам взаємодії та її класифікації на конкретних етапах криміналь­но-процесуальної діяльності; кінцевою метою даної розробки є те, щоб належним чином підготувати слухачів до практичної діяльності з вико­нання завдань кримінального судочинства.