4 ОРГАНІЗАЦІЯ ДОРОЖНЬО-КОМЕНДАНТСЬКОЇ СЛУЖБИ НА ВІЙСЬКОВИХ АВТОМОБІЛЬНИХ ШЛЯХАХ

Регулювання прямування є найважливішим заходом, що забез­печує організоване і швидке пересування військ і транспорту заданим маршрутам як у районах бойових дій, так і в їхньому тилу, а також своєчасний вихід частин і підрозділів на рубежі розгортання або в ра­йони зосередження по найкоротшим, заздалегідь розвіданим шляхам.

Дорожньо-комендантська служба у військовому тилу організу­ється штабами з'єднань /частин/ і здійснюється силами і засобами цихз'єднань /частин/, а в оперативному тилу /армійському і фронтовому/ -окремими дорожньо-комендантськими з'єднаннями (частинами). Ре­гулювання прямування повинно забезпечувати безперебійне пряму­вання по дорогах військ і транспорту, сувору дисципліну на дорогах і порядок прямування, контроль і урахування минущих колон, команд і одиночних машин.

Для організації регулювання прямування виділяються необхідні сили і засоби, позначаються маршрути прямування необхідними до­рожніми знаками, установлюється зв'язок між комендантом маршруту /ділянки/ і посадами регулювання, а також штабом, що організує регу­лювання.

Регулювання прямування на військово-автомобільних дорогах здійснюється силами і засобами дорожньо-комендантських частин і підрозділів, а також іншими спеціальними формуваннями.

Особовий склад, що залучається до регулювання прямування, повинний твердо знати сигнали і техніку регулювання, а також пізна­вальні знаки машин, що повинні проходити по маршруті. На кожний маршрут прямування призначається комендант маршруту і підрозділи для регулювання прямування.

Штаб військової частини призначає коменданта маршруту і ви­діляє підрозділи регулювання прямування тільки при прямуванні час­тини по окремому маршруті. При пересуванні частин по декількох ма­ршрутах на невеличку відстань /до 50 км/ може призначатися один комендант на декілька маршрутів.

При прямуванні підрозділи по окремому маршруті комендант маршруту не призначається. У цьому випадку розпорядженням нача­льника штабу частини можуть виділятися в необхідних пунктах Пости регулювання прямування, що наймаються після проходження підроз­ділу. Маршрути прямування великої протяжності можуть рухатися на ділянки, протяжністю до 100 км. У цьому випадку на кожну ділянку призначається комендант ділянки.

Безпосереднє регулювання прямування здійснюється посадами регулювання прямування. Посада регулювання складається з началь­ника Пости регулювання.

Робота поста організується в 2-3 зміни. Пости регулювання, що виставляються підрозділами і частинами, можуть складатися з одного регулювальника.

Пости регулювання виставляються:

- в пунктах перетинання маршрутів, на залізничних переїздах, при зірці в населені пункти і виїзді з них, на перехрестях і наприкінці маршрутів;

- на труднопроходимих ділянках маршрутів, у мостів, на пере­валах;

- у крутих поворотів, на спусках і підйомах, на ділянках з одно­стороннім прямуванням на обох кінцях ділянки;

- у проходах через миновибухові загородження, заражені ділян­ки і на підході до ділянок.

У районах миновибухових загороджень, ядерних вибухів і діля­нках, заражених стійкими отруйними речовинами, виставляються зна­ки огородження і попереджувальні добре видимі написи: «заражений» «проїзд закритий», «заміновано».

Для організації диспетчерської служби на автомобільних доро­гах розгортаються /диспетчерські ДП/. Диспетчерські пункти здійс­нюють керуванням прямування і диспетчерський контроль на автомо­більних дрогах.

Вони виконують такі задачі:

- забезпечують безупинне прямування на автомобільних доро­гах;

- контролюють установлений порядок і графік прямування і ве­дуть облік проходження колон;

- ведуть спостереження за радіаційною, хімічною і бактеріологі­чною обстановкою в районі;

- одержують інформацію від начальника колони про стан доріг і про радіаційну, хімічну і бактеріологічну обстановку на них;

- передають начальникам колон розпорядження і вказівки ко­мандування

- оповіщають начальників колон про ядерні удари, зруйнованих і заражених ділянках доріг;

- подають установленим порядком диспетчерські зведення і по­зачергові повідомлення.

Диспетчерські пункти, крім того, зобов'язані:

- перевіряти колійні документи в начальників колон і водіїв одиночних автомобілів;

- здійснювати контроль за посадкою на автомобілі військових, таких у побіжному напрямку;

- робити оцінки в колійних документах про порушення водієм правил дорожнього прямування;

- затримувати і спрямовувати до коменданта дорожньо-комендантського району /ділянки/ одиночні автомобілі при відсутнос­ті у водіїв колійних документів або неправильного їхній оформлення;

- при учиненні водіями дорожньо-транспортних подій, а також при невиконанні вимог регулювальника і встановлених правил доро­жнього прямування.

Диспетчерські пункти розгортаються, як правило, на рубежах регулювання й у таких місцях, об'їзд котрих поза дорогами не можли­вий, а також через 40-50 км прямування.

Місця диспетчерського пункту вибираються на прямих ділянках доріг, із гарною видимістю, де припинення машин не буде мішати прямуванню ін. колон і пропусканню машин, що мають право проїзду без перевірки документів.

На військово-автомобільних дорогах для побутового обслугову­вання одиночно таких військових, невеличкі команд і техзабезпечення одиночних машин розгортаються пункти обслуговування.

Продовольчий, пункт відпочинку /обігріву, пункт техдопомоги, заправний пункт/.

Продовольчі пункти - призначаються для готування і видача га­рячої пищи, а також сухого пайки військовослужбовці, що виплива­ють по ВАД в одиночному порядку або в складі невеличких команд. Він має зняти запас продовольства на 200 доби. Цей запас продоволь­ства встановлюється з розрахунку щоденної витрати 400 дободач на готування гарячої їжі і 1600 - на видачу сухим пайком. Продпункт має кухню, столову, а також склад із відділенням видачі сухого пайки. З транспортних засобах продпункт має: транспортний автомобіль, авто­цистерну для підвозу води, похідна кухня КП-2-48, крім того, устатку­вання: стерпні плити КП-1, польові кип'ятильники, термоси, кухонний і столовий інвентар, намети, розкладні стіл, стільці й ін.

Столова має 50 посадкових місць. Особовий склад продпункту 7 чол. /начальник, кухаря -2, робітники по кухні 1-2 чол., кладовщик-1, водій 2-3 чол./.

Пункт відпочинку/обігріву/ - призначений для відпочинку і ніч­лігу, а в холодний час і обігріву військових, що пересуваються по ав­томобільній дорозі в звичайному порядку.

Він має декілька команд для розміщення 15-20 офіцерів і 40-50 сержантів і рядових, а також команду ППР, сушарку для обмундиру­вання і взуття й ін. підсобні помешкання. Склад пункту - 2 чоловік -начальник і комірник.

Пункт технічної помочі призначений для надання технічної по­мочі одиночним автомобілям, а також для евакуації з автомобільної дороги несправних і ушкоджених машин.

На оснащенні пункту є МТО-АТ, комплект запасних частин до ремонтних матеріалів.

На ПТП провадиться поточний ремонт автомобілів. На пункті є площадка для огляду і ремонту автомобілів, місця стоянки автомобі­лів, намет під склад запасних частин.

В усіх випадках на пункті оборудуються:

1. Помешкання для поточного ремонту автомобілів, де установ­люється виносне устаткування МТО-АТ. Помешкання повинно мати смотрові канави йди естакада.

2. Ковальсько-зварювальне відділення.

3. Площадка для розміщення машин /3-4/ з смотровими устроя­ми.

4. Щілини для укриття особового складу (див. рис. 4.2)

5. Укриття для техніки (див. рис.4.3)

Склад пункту 6-7 чол. , можливості до 16-18 ремонтів у добу.

 

Заправний пункт - розгортається для дозаправлення паливо-мастильними матеріалами одиночних автомобілів, що випливають на великі відстані, а також автомобілів, що витратили пальне яким-небудь причинам. Пункт повинний забезпечувати 200 автомобілів протягом 1 доби і мати неснижаемий запас пального не менше 10-15 тонн.

На оснащенні заправного пункту є автоцистерни емк.4000л або бортові автомобілі з контейнерами, заправна колонка, бочки, бідони, насоси, заправний інвентар, протипожежні засоби, Склад пункта-7 чол., /начальник, ст. комірник, комірник, 3-4 водія/.

Пункт спеціальної медичної помочі - розгортається для санітар­но-епідемічного обстеження особового складу і місцевості в смузі до­роги, для медичного обслуговування поранених і хворих , що випли­вають по ВАД, і їхню евакуацію побіжним транспортом у найближчі госпіталь.

До складу пункту входить амбулаторія, стаціонар, на 5-10 ко­йок, ізолятор на 2/3 койки і санітарний пропускник. У стаціонарі тим­часово розміщаються тяжкопоранені і хворі перед відправленням їх у госпіталь. Інфекційні хворі поміщаються в ізолятор. Легкопоранени після надання їм помочі евакуюються в госпіталь на побіжних маши­нах, а військовослужбовці і з різними захворюваннями або поранен­нями на санітарному автомобілі пункту.

Санпропускник - призначений для повного санітарного опрацю­вання в дезінфекції обмундирування, ураженого отруйними речови­нами, а також для промивання особового складу дорожньо-комендантського підрозділу. Пропускна спроможність санітарного пропускника встановлюється в межах 10-20 ч/г.