2.8 Організація управління вогнем. Управління вогнем батареї включає:

одержання вогневих задач (вибір цілей для поразки при виконанні задача за власною ініціативою). з'ясування вогневих задач і умов їхній виконання; ухвалення рішення на виконання вогневих задач; постановку вогневих задач і контроль їх виконання. Управління вогнем батареї повинно бути стійким, оперативним, потайливим   і    здійснюватися   так,    щоб   необхідний ступінь централізації   при   управлінні   вогнем   сполучилася   з наданням підлеглим ініціативи при виконанні вогневих задач в інтересах загальновійськових підрозділів.

Рішення на виконання вогневих задач за власною ініціативою командир батареї приймає на підставі вивчення обраних для поразки цілей і умов виконання вогневих задач.

Приймаючи рішення на виконання вогневих задач командир батареї визначає:

- цілі для поразки; задача стрільби;

- час відкриття /готовності/ і припинення вогню;

- кількість що залучаються до стрільби по кожній цілі взводів, гармат;

- види вогню;

- засоби обстрілу цілей;

- снаряд, підривник, заряд і вид траєкторії;

- порядок виконання вогневих задач;

- засіб визначення установок для стрільби на поразку;

- засоби, що залучаються для коректування вогню;

- витрата снарядів;

- міри безпеки для своїх військ;

- сигнали виклику /відкриття/, переносу і припинення вогню. Приклад доповіді рішення на поразку цілі командиром батареї: " Вирішив зосередженим вогнем подавити піхоту, на непідготовленій позиції. До вогневої поразки залучити 1 вогневий взвод, 1 установка прицілу, 1 установка кутоміра, віяло по ширині цілі 0Ф-462Ж, підривник РГМ-2, Заряд 2-й, траєкторія навісна, засіб визначення установок для стрільби, на поразку - пристрілювання з далекоміром, коректування вогню на поразку по НЗР".

При постановці вогневих задач, виконуваних без пристрілювання цілі, командир дивізіону (командир батареї) подає команду, притримуючись такої послідовності

- Циркулярний позивний дивізіону /позивні КНП батарей, що залучаються до виконання вогневих задач/;

- попередня команда "Стій" або "Увага"

- тривалість ведення вогню /якщо потрібно/;

- номер і характер цілі;

- задача стрільби /якщо потрібно/;

- координати і висота /кут місця/ цілі;

- слово "Внакладку" або "Шкалою";

- фронт і глибина цілі в метрах, кількість установок кутоміра /якщо

їх дві/;

- витрата снарядів; виконавча команда.

При необхідності в команді крім того, можуть бути зазначені:

- ознаки спостережливості і рухливості цілі;

- снаряд;

- підривник і його установки; заряд; вид стрільби.

Приклад: 1. Командир дивізіону наказав: "Дніпро" Стій! Ціль 111-я, піхота укрита. Подавити. Х=98511 У=77862 к=30 м,Фц=200 Гц=150 м. Витрата 1/2 норми"

2. Командир дивізіону наказав:

"Дніпро" Стій. Вогневий наліт 12 хв. Ціль 114-я, піхота укрита. Подавити. Х=96040 У=77377 п=20 м Фц=250 Гц=200. Витрата 1/4 норми".

3. Командир батареї наказав:

"Дніпро" Стій! Ціль 114-я, піхота укрита. ОФ, взр. "Ф" Зар. 1-й, щк. тис. Пр.306 ск.4 Рівень 29-81 ОН+1-54 віяло 0-05, установок 2 по 7 сн., 4 сн. швидким інші 3 постріл. Вогонь".

Команди /розпорядження/ командира дивізіону при постановці задач батареям передаються одночасно на пункт управління вогнем дивізіону і на КНП батарей, що залучаються до виконання вогневих задач

Начальник штабу дивізіону контролює слушність передачі команди на ВП, при необхідності доповнює команду відсутніми даними /наприклад, номером заряду/ і дає вказівка обчислювачам про розрахунок установок для стрільби.

Задача на обслуговування стрільби підрозділам артилерійської розвідки командир дивізіону ставить особисто або через начальника штабу.

При постановці вогневих задач, виконуваних із пристрілюванням цілі, командиром дивізіону (командиром батареї), команда подається в такому порядку:

- циркулярний позивний дивізіону (батареї) /позивні КНП батарей, що залучаються до виконання вогневих задач/;

- попередня команда "Стій";

- номер і характер цілі;

- координати і висота /кут місця/ цілі;

- порядок пристрілювання /однією або кожною батареєю/ і засіб пристрілювання;

- вид. снаряду, тип підривника і його установки /якщо потрібно/;

- вид стрільби /якщо потрібно/;

- віяло /при пристрілюванні батарейними залпами або чергами/;

- порядок ведення вогню;бб

-    виконавча команда "Зарядити" або "Вогонь".

Наприклад: 1. "Десна. Стій! Ціль Ю1-я,піхота укрита. Пункт третій /КНП дивізіону. 43-7G, 213G, мінус G-12. Пристрілювання "Дніпром" із далекоміром. "Дніпро", основному 1 снаряд. Вогонь". (дивізіон). 2. "Десна. Стій! Ціль Ю1-я,піхота укрита. Батарейний 43-7G, 213G, мінус G-12. Пристрілювання із далекоміром. Третьому 1 снаряд. Вогонь". (батарея).

Контроль виконання вогневих завдань.

Контроль виконання вогневих завдань включає: контроль готовності до виконання вогневих завдань; контроль стрільби на поразку.

Контроль готовності до виконання вогневих завдань складається: з перевірки знань підлеглими вогневих завдань і порядку їх виконання; з перевірки правильності визначення установок для стрільби на поразку і призначення способу обстрілу цілі.

Контроль стрільби на поразку складається: з контролю своєчасного відкриття (перенесення, припинення) вогню і закінчення стрільби по цілі; з коректування вогню під час стрільби на поразку; з контролю витрати призначеної кількості снарядів; з визначення результатів стрільби на поразку.

Контроль своєчасності підготовки, відкриття (перенесення) вогню та закінчення стрільби по цілі, а також витрати снарядів здійснюється на основі доповідей.

Командири підрозділів під час виконання вогневих завдань доповідають: про виконання отриманих команд, наприклад: «" Буг" по цілі ЗЮ-й готовий»;

« "Ворскла" по сигналу "Сніг" готова»; « "Сула" по "Марс-5" готова»; про відкриття (перенесення) вогню, наприклад: « "Дунай" по цілі 221-й вогонь відкрив»; про закінчення стрільби та витрату снарядів, наприклад: « "Дунай" по цілі 221-й стрільбу закінчив. Витрата l44»;

Під час коректування вогню командир (начальник штабу) дивізіону і командир батареї командують: коректуру дальності в метрах, наприклад: «Дальність менше 2OO» - або в поділках кутоміра, наприклад: «Приціл менше З»; коректуру напрямку в поділках кутоміра, наприклад: : «Лівіше O-15». Замість коректури у команді можуть бути вказані відхилення розривів (центру розривів) від цілі або їх полярні координати, наприклад: «Розрив. Вправо 3O. Недоліт

200» або «Батарейний: по розриву 43-40, 1850, повітряний плюс 0­20»;

Контроль стрільби на поразку.

1. Поставити завдання начальнику розвідки (КВУ) на організацію визначення відхилень розривів від цілей, спостереження за їх діями і на оцінку результатів вогню по цілях

2. Відшукати цілі на місцевості (якщо потрібно).

3. Прийняти доповіді командирів батарей (СОБ) про відкриття вогню і доповісти про це командиру механізованого підрозділу (частини) та старшому артилерійському начальнику.

4. Особисто спостерігати стрільбу по цілях і визначати відхилення розривів. Прийняти доповідь начальника розвідки (КВУ) про відхилення розривів від цілі і співставити їх з своїми спостереженнями.

5. Подати команду для введення коректур або передати дані по розривам командирам підрозділів (які не можуть самі їх визначити).

6. При отримаю доповіді про поразку цілі або про її вихід із зони обстрілу - подати команду на припинення вогню.

7. Прийняти доповіді:

- від  командирів  підрозділів  і  начальника штабу  (СОБ) про

припинення вогню та витрату боєприпасів;

- від начальника розвідки (КВУ) про результати вогню.

8. Доповісти командиру механізованого підрозділу (частини) та старшому артилерійському начальнику про припинення стрільби, витраті снарядів та результатах вогню.