1.7   Явище деривації й урахування її впливи на напрямок польоту снаряду.

Швидке обертальне прямування в польоті снаряда призводить до того, що снаряд набуває властивість гіроскопа (дзиґи), тобто намагається зберегти незмінним напрямок своєї подовжньої осі впросторі. Обертаючийся снаряд завжди летить із трохи піднятою головною частиною щодо напрямку свого польоту, тому нижня його поверхня відчуває більший, ніж інші частини снаряда, зустрічний потік повітря, що намагається перекинути головну частину снаряда. Але завдяки гіроскопічній властивості головна частина снаряда під дією сили відхиляється не туди, а зноситься у бік обертання. При обертанні снаряда зліва праворуч (права нарізка) він відхиляється вправо.

Явище відхилення снаряда від площини стрільби внаслідок обертального руху снаряда у повітрі називається деривацією.

Деривація виникає завдяки спільній дії трьох сил: сили обертання снаряда, сили ваги (викривляє траєкторію) і сили опору повітря (викликає поворот осі снаряда вправо).

Значення деривації залежить від дальності стрільби і виду траєкторії. З збільшенням дальності стрільби деривація збільшується. При мортирній стрільбі вона значно зростає. Так, наприклад, при навісній стрільбі з 122-мм гаубиці Д-30 на заряді четвертому на дальність 5000 м деривація дорівнює 8 тис., а при мортирній стрільбі (кут узвишшя більш 450 ) на цю же дальність деривація дорівнює 44 тис.

Відхилення снаряда управо внаслідок деривації необхідно враховувати при визначенні установок для стрільби, вводячи поправку напрямку. Ця поправка береться з таблиць стрільби по обчисленій дальності і вводиться зі знаком мінус (уліво) у доворот по цілі.