1.2 Призначення і характеристики гармат

Гармата - це вид ствольної вогнепальної зброї калібром 20мм і більше, що є засобом доставки боєприпасів певного виду до цілі.

Сучасна гармата - це потужна теплова машина, у стволі якої під час згоряння порохового заряду відбувається перетворення хіміч­ної енергії пороху в теплову енергію порохових газів. Теплова енергія, в свою чергу, перетворюється в кінетичну енергію руху снаряда. Та­ким чином перетворення хімічної енергії бойового заряду в кінетичну енергію снаряда відбувається за такою схемою:

Гармати призначені для виконання таких бойових задач:

• знищення засобів ядерного та хімічного нападу;

• подавлення пунктів управління, вогневих засобів на вогне­вих позиціях;

• знищення живої сили і техніки;

• руйнування захисних та інших споруд.

Основними показниками досконалості конструкції і бойової мо­гутності гармати є її характеристики, які поділяються на абсолютні і узагальнені.

Знання характеристик гармат необхідно для визначення їх бойо­вих можливостей, а також під час розробки і проектування конкрет­них зразків озброєння.

Абсолютні характеристики поділяються на балістичні, констру­ктивні і експлуатаційні.

До балістичних характеристик відносяться:

1. Початкова швидкість снаряда Уо (м/с) - це розраху­нкова швидкість, з якою починається рух снаряда поза каналом ство­ла, з припущенням, що за межами ствола порохові гази на снаряд не діють. Величина цієї швидкості залежить від ряду конструктивних і балістичних параметрів артилерійських систем.   Вона використову­

ється під час проектування та оцінки бойової здатності цих сис­тем,  підготовки вихідних даних для стрільби.

2. Максимальна дальність стрільби Дтах (м) - це максимальна відстань від гармати, на яку може бути доставлено снаряд за нормаль­них (табличних), балістичних та інших умов стрільби. Вона характе­ризує можливості конкретної гармати вражати віддалені цілі против­ника і залежить від маси, форми і розмірів снаряда, його початкової швидкості, кута підвищення ствола і т.п.

3. Дальність прямого пострілу Дп.п. (м) - це максимальна від­стань польоту снаряда, на якій висота його траєкторії не перевищує висоту цілі. Вона, в основному, характеризує ефективність гармат у боротьбі з танками та іншими наземними бронеоб'єктами під час стрі­льби прямою наводкою.

4. Максимальний тиск порохових газів Рт - це той тиск, який створює найбільшу силу дії на снаряд під час його руху по каналу ствола і на відкатні частини гармати. Він визначає також те максима­льне напруження, яке виникає у стволі гармати під час пострілу. Чи­сельне значення цього тиску використовують для проектування гармат і боєприпасів до них.

До основних конструктивних характеристик відносяться:

1. Калібр ствола й (мм) - це відстань, яка вимірюється по діа­метру каналу ствола між протилежними полями його нарізів. Калібр в гарматах - одна з найбільш важливих їх характеристик, вона визначає могутність гармати. Зі збільшенням калібру підвищується могутність гармати.

2. Кути вертикальної ф і горизонтальної У наводки гармати. Кути характеризують вогневу маневровість гармати і визначаються крайніми положеннями осі каналу ствола у вертикальній і го­ризонтальній площинах без зміни положення самої гармати.

3. Геометричні розміри і величини маси - це габарити гармати (довжина, висота, ширина), його маса у похідному Мп (кг) і бойовому Мб (кг) положенні. Значення цих розмірів і величин використовуються під час проектування при порівнянні різних конструкцій гар­мат, враховуються під час експлуатації та ремонту. Вони характери­зують також маневровість і рухомість гармат на марші і полі бою.

До експлуатаційних характеристик відносяться: 1. Швидкострільність гармати. Вона характеризує ту найбіль­шу кількість пострілів за одиницю часу, яку можна здійснити з гарма­ти, враховуючи час на її заряджання і виконання інших робіт по за­безпеченню стрільби (виправлення наводки, охолодження ствола і т.і.) Найбільша швидкострільність з відновленням наводки після кожного пострілу   називається   прицільною,   без   відновлення   наводки -

максимальною.

Висока швидкострільність підвищує ефективність ураження ці­лей, дозволяє виконати бойову задачу меншою кількістю гармат і за­лежить від конструкції гармати та боєприпасів, так і від натреновано­сті обслуги.

2. Час переводу гармати з похідного положення в бойове і на­впаки. Він характеризує її готовність до виконання бойової задачі. Час переводу системи тільки з похідного положення в бойове визначає швидкість відкриття вогню, що особливо важливо у випадку несподі­ваного нападу противника. Час же переводу із бойового поло­ження в похідне характеризує швидкість зміни вогневої позиції.

3. Швидкість транспортування (перевезення) Утах (м/с). Вона характеризує маршеві можливості гармат і залежить від конс­труктивних якостей їх ходових частин.

Узагальнені характеристики визначають могутність і доскона­лість конструкції гармат. Вони використовуються під час розробки нових, а, також оцінки і порівняння існуючих зразків озброєння. До них відносяться:

1. Дульна енергія Ео (кДж). Вона визначає могутність конкретно­го зразка і дорівнює кінетичній енергії поступального руху снаряда, який рухається з початковою швидкістю Уо:

Ео = 1 яУ2 2

Для характеристики гармати іноді замість дульної енергії користуються поняттям "потужність гармати".

2. Коефіцієнт могутності Се (кДж/ДМ3). ДЛЯ конкретного зраз­ка гармати він вказує, яка кількість енергії Ео припадає на умовну оди­ницю об'єму його каналу ствола.

Се = Ео/ а3 = яуо2 / а3 де   й - калібр каналу ствола.

Цей коефіцієнт є важливою характеристикою могутності гарма­ти. Під час проектування нового зразка Се приймають за вихідну вели­чину для подальших розрахунків.

3. Коефіцієнт використання металу п (кДж/кг). Він характери­зує досконалість конструкції гармати і визначається формулою:

П= Eo\ ИБ = qvo2\ 2 МБ

Цей коефіцієнт показує, яку корисну роботу виконує один кіло­грам маси металу гармати під час пострілу. Чим більше цей коефіці­єнт, тим більш досконалою є конструкція гармати.