2.7.5 Призначення, принцип будови та дії екстрактора

Витягування і викидання зарядної гільзи з каморної частини ствола після пострілу отримало назву екстракції зарядної гільзи. Екс­тракція гільзи в сучасних гарматах з поршневими і клиновими затво­рами здійснюється за допомогою екстракторів, які приводяться до дії замикаючими деталями затворів.

Гільзи, під час екстракції з каналу ствола, отримують енергію через екстрактор за рахунок руху замикаючої деталі затвора.

Екстрактор - пристрій, який належить до комплексу механізмів перезаряджання гармати і призначений для екстракції зарядної гільзи.

Екстрактор повинен забезпечувати надійне витягування гільзи із каналу ствола і відкидання її на 1,5...2м від казенника гармати в таке місце, де гільза не буде заважати роботі обслуги гармати. Основні ви­моги до конструкції екстракторів: надійне і спрямоване викидання гільзи на потрібну відстань; безпечне викидання гільзи за межі гарма­ти; достатня міцність та простота конструкції. За конструкцією екст­рактори поділяються на: важільні (прості і плаваючі); кулачкові.

За характером прикладання навантаження до гільзи:

- ударні;

- безударні.

Важільні екстрактори можуть бути ударними і безударними, простими і плаваючими, а кулачкові - тільки безударними плаваючи­ми.

Важільний екстрактор - це екстрактор, який складається з од­ного або двох двоплечових важелів зі спільною віссю обертання.

Екстрактор з двоплечовим важелем використовується у механі­змах перезаряджання неавтоматичних гармат з поршневими затвора­ми, а з двома - в клинових затворах.

Простий важільний екстрактор — це такий екстрактор, вісь якого переміщується відносно казенника під час екстракції зарядної гільзи, а вісь плаваючого екстрактора переміщується відносно казен­ника в поперечному напрямку при екстракції гільзи.

Кулачковий екстрактор - це екстрактор у вигляді кулачка з ца­пфами, які взаємодіють зі стінками копірних пазів клина затвора і ка­зенника.

Ударний екстрактор - це простий важільний екстрактор, під час дії якого відбувається стрибкоподібна зміна швидкості гільзи. Такий екстрактор внаслідок удару кулачка клина або вкладиша рами затвора у коротке плече надає гільзі початковий імпульс, гільза витягується з камори ствола і викидається за межі казенника з певною швидкістю.

Безударний екстрактор - це плаваючий важільний або кулачко­вий екстрактор під час дії якого відбувається плавна зміна швидкості екстракції зарядної гільзи.

Такий екстрактор спочатку зрушує гільзу в каморі ствола гарма­ти, а потім з усе зростаючою швидкістю викидає її за межі казенника гармати. Це забезпечує плавну роботу та вигідний розподіл зусиль.

У затворах сучасних гармат найбільше поширення отримали прості важільні екстрактори ударної дії, плаваючі важільні та кулач­кові екстрактори безударної дії зустрічаються не так часто.

Простий важільний екстрактор ударної дії (рис.2.35.) отримав поширення, як в клинових, так і в поршневих затворах сучасних гар­мат (Д-30, Д-48, М-30, Д-1 і т.д.) і являє собою двоплечовий важіль, на довгому плечі якого є захват для з'єднання з фланцем гільзи, а на ко­роткому виступ для взаємодії з кулачком або вкладишем затвора. Ко­ротке плече називається лапкою затвора. Воно у 5...6 разів менше довгого плеча. Окрім цього, довге плече екстрактора клинового затвор має зачіп, який утримує клин у нижньому положенні, при відкритому затворі. Вісь обертання екстрактора з'єднується з екстрактором шпон­кою, ширина якої приблизно у два рази менше ширини шпоночного паза, що забезпечує вільне і незалежне обертання екстрактора на осі і підвищує безпеку поводження з затвором. Так, у випадку розчеплення з кулачком клину одного екстрактора або його поломки, клин буде утримуватися іншим.

У клинових затворах, як правило, використовують два екстрак­тори, що забезпечує надійність їх дії та відсутність перекосу гільзи під час її екстракції.

Кулачок екстрактора закріплюється на клині затвора.

 

1 - кулачок екстрактора; 2 - двоплечовий важіль; 3 - вісь екстрактора. Рисунок 2.35 Важільний екстрактор

Дія простого екстрактора ударної дії

Після пострілу під час накату відкатних частин гармати або при ручному відкриванні затвора, клин переміщується вниз, різко б'є ку­лачками екстракторів по виступам лапок екстракторів, які оверта-ються відносно осі. Захвати екстракторів входять до контакту з флан­цем гільзи. Оскільки гільза нерухома, то швидкість обертання екстра­кторів уповільнюється і починається деформація довгих плеч та по­ступальне переміщення гільзи. Екстрактори викидають гільзу з камо­ри і надають їй певну швидкість. Відділення гільзи від захватів екст­ракторів відбудеться в той момент, коли контактне зусилля буде рів­ним нулю.

Зачепи захоплюють виступи кулачків екстракторів і утримують клин у нижньому положенні. Шлях, на якому екстрактор діє на гільзу, дорівнює кільком сантиметрам, а швидкість гільзи 5... 10м/с.

Закривання затвора здійснюється шляхом скидання зачепів екс­тракторів з верхніх виступів кулачків клина фланцем гільзи або пово­ротом осі екстракторів важелем скидача.

При використанні екстрактора в поршневому затворі ставлять один двоплечовий важіль, на лапку якого діє вкладиш рами затвора при відкриванні його рукояткою.

Розглянутий екстрактор простий за конструкцією і надійний в роботі, але наявність ударних навантажень на деталі механізму і фла­нець гільзи обмежують його використовування. Екстрактори такого типу встановлюються в гарматах, які мають відносно невелику масу гільз та калібр до 130... 152 мм включно.

Плаваючий важільний екстрактор безударної дії ( рис. 2.36.) - це такий екстрактор, який використовується у гарматах порівняно вели­кої потужності з клиновими затворами і відрізняється наявністю у двоплечових важелях овальних стволів, які дозволяють важелям перемі­щуватися відносно осі.

Робота  таких    екстракторів виконується за 2   етапи,   що визначається профілем кулачката засобом кріплення важелів.

На першому етапі здійснюється зрушення гільзи у каморі ствола і рахунок незначного повороту важелів екстракторів відносно осі вна­слідок того, що отвори важелів виконані овальної форми. переміщення екстракторів зумовлене тим, що на них діють похилі ділянки кулачків, які розміщені на клині. В цей час за рахунок великогоплеча дія сили тиску захватів екстрактора на зарядну гільзу досягає значної величи-

На другому етапі здійснюється удар кулачків клина по лапкам екстракторів, які, повертаючись з великим кутовим прискоренням, своїм захватами енергійно викидають з каналу ствола гільзу, зрушену раніше.

Плаваючий кулачковий екстрактор безударної дії ( рис 2.37.) складається з двох незалежних один від одного кулачків, які споря­джені рухомим пристроєм.

У нижній частині кулачки мають співосно розташовані внутрі­шні ТІ зовнішні цапфи. Зовнішні цапфи розміщуються в дугоподібних

паза казенника, утримуючи кулачки від випадання з нього, а внутрі-

шні цапфи фігурних пазах клина.

При відкриванні затвора задня стінка паза клина діє на внутрі­шні цапфи кулачків і зрушує їх до казенного зрізу ствола. При пере­міщенні цапф до казенного зрізу ствола передня фігурна поверхня ку­лачків спирається на площину казенного зрізу ствола і здійснюється поворот кулачків екстрактора. Внаслідок цього захвати відходять на­зад і відбувається екстракція гільзи.

Фігурна поверхня кулачків виконана таким чином, що лінія її

ни.

 

Рисунок 2.37 Плаваючий кулачковий екстрактор безударної діїконтакту з казенним зрізом ствола у процесі повороту кулачків (хи­тання їх по казенному зрізу ствола) зміщується ближче до цапф, збі­льшуючи верхнє плече кулачків екстрактора. Такий пристрій дозволяє спочатку прикласти до фланця гільзи велике зусилля і плавно з неве­ликою швидкістю зрушити її, звільняючи від затискання. Під час збі­льшення верхнього плеча при повороті кулачків здійснюється плавне збільшення швидкості екстракції гільзи до необхідної величини.

У кінці відкривання затвора внутрішні цапфи кулачків спиня­ються в такому положенні, що під час руху клина до закривання він площиною пазів упирається у відповідні лиски цапф і залишається у нижньому положенні. Затвор буде відкритим у нижньому положенні до моменту виведення кулачків з "мертвого положення" фланцем гіль­зи або скидачем.

Під час руху клина вгору при закриванні затвора і повороті ку­лачків здійснюється досилання гільзи скосом клина в камору ствола. Позитивною якістю такого екстрактора є плавність дії при великих зусиллях у період зрушення зарядної гільзи.

Недоліки - це складність виготовлення та малий коефіцієнт ко­рисної дії (ККД) внаслідок великих втрат на тертя цапф кулачків у фігурних пазах казенника і клина та робочої грані кулачків по перед­ній грані клинового гнізда. Використовуються екстрактори такого ти­пу дуже рідко (Д-20).