4 КОРОБКИ ПЕРЕМІННИХ ПЕРЕДАЧ: ПРИЗНАЧЕННЯ, КЛАСИФІКАЦІЯ, СКЛАД

Коробка передач призначена для зміни тягового зусилля на ко­лесах автомобіля: трансформації моменту двигуна, що крутить, швид­кості прямування, одержання заднього ходи, відключення двигуна від силової передачі на стоянках, відбору потужності для приводу допо­міжного і додаткового устаткування.

При експлуатації автомобіля у зв'язку з різними умовами руху ав­томобіля (підйом, спуск, горизонтальний рух) виникають різні режи­ми роботи, які потребують зміни потужності обертового моменту. Ця зміна досягається за допомогою зміни зачеплення шестерень із різною кількістю зубів, тобто зміни передавального числа.

Для отримання заднього ходу між ведучою й веденою шестернями вводиться проміжна, яка змінює напрям обертання веденої шестерні. Роз'єднання двох з'єднаних шестерень приводить до вимкнення пере­дачі.

В залежності від характеру зміни передавального числа розрізня­ють коробки передач ступінчасті, безступінчасті та комбіновані. За характером зв'язку між ведучими і веденими валами коробки передач поділяють на механічні, гідравлічні, електричні, комбіновані, а за способом керування - на автоматичні й неавтоматичні. Ступінчасті механічні коробки передач із зубчастими механізмами найбільш роз­повсюджені. Кількість змінних передавальних чисел (передач) в таких коробках, як правило, дорівнює 3-5,а деколи - 10 для переднього ходу і одному для заднього ходу. Чим більша кількість передач, тим ефек­тивніше використовується потужність двигуна і вища паливна еконо­мність, але це, у свою чергу, ускладнює конструкцію коробки передачі створює певні труднощі в правильному виборі необхідної передачі у відповідності до умов руху.

Коробка передач являє собою шестеренчастий механізм із схід­часто змінюваним передатним числом або східчастий механічний трансформатор моменту, що крутить.

У автомобілі можуть застосовуватися коробки трьох видів: ос­новні, додаткові і роздавальні.

Під основною розуміється коробка передач, що забезпечує зміну передатного числа в основному діапазоні швидкостей прямування ав­томобіля; під додаткової - коробки, що забезпечує зміну передатного числа в додатковому діапазоні. Додаткові коробки застосовуються, наприклад, у гідромеханічних передачах (ГМП). Частина діапазону швидкостей ГМП забезпечує безупинний гідродинамічний трансфор­матор, а частина - додаткова коробка, тому що безупинний трансфор­матор по своїй характеристиці має малий діапазон трансформації мо­менту, що крутить.

Коробки передач можна класифікувати по таких ознаках.

По рухливості осей шестерень: прості або вальни коробки (із нерухомими осями шестерень) і планетарні (із рухливими осями час­тини шестерень - сателітів).

По кількості і розташуванню валів простих коробок: двохвальні, трехвальні і з поперечним розташуванням валів.

За схемою силового потоку (СП): однокрапкові, двохкрапкові і богатокрапкові.

При цьому планетарні коробки передач можуть бути з послідов­ним і з рівнобіжним силовим потоком, прості - тільки з послідовним.

По числу щаблів передатного числа: триступінчасті, чотирьох-ступінчаті, п' ятиступінчаті і багатоступінчасті.

Військові автомобілі мають прості коробки передач на чотирьох (автомобіль ГАЗ-66, УАЗ-3151) і п'ять (автомобілі ЗІЛ-131, Урал-375, ЗІЛ-135ЛМ, КрАЗ-255, КРАЗ-260, КАМАЗ-4310) щаблів - передач. Планетарні коробки встановлюються на богатовісних автомобільних шасі (МАЗ-543, МАЗ-537, МАЗ-547), а також на гусеничних тягачах і шасі (МТ-ЛБ, МТ-ЛБУ, МТ-Т).

Ніж тяжче автомобіль (чим вище вантажопідіймальність), тим ширше його діапазон швидкостей, тим більше щаблів повинна мати коробки передач. Звичайно при ручному механічному приводі зі зви­чайним кулісним важелем переключення забезпечити швидке і безпо­милкове переключення більш п'ятьох передач на прямого ходу дуже важко. Тому верхньою межею числа передач коробок із ручним куліс­ним переключенням прийнято вважати п'ять передач. Подальше під­вищення числа передач потребує або ускладнення приводу керування коробкою, або установки додаткової коробки на два щаблі (мульти­плікатора або демультиплікатора) із своїм незалежним приводом і ва­желем керування, що використовується тільки на визначених режимах прямування автомобіля.

Однокрапковою називається коробка (проста або планетарна), що у схемі СП описується однієї механічною узагальненої вузлової точкою (ВТ) із двома ступенями свободи (у виключеному положенні). Двохкрапкова - коробки, що описує СП із двома узагальненими ВТ, богатокрапкова - декількома ВТ.