1.5.3. Способи одержання інформації про маршрутизацію:

Інформація про маршрутизацію містить усобі : протоколи обміну між маршрутизаторами і таблиці маршрутизації'. Таблиці маршрутизації' містять інформацію про число зв'язків з іншими маршрутизаторами, про стан маршрутизаторів, додаткову інформацію про можливість маршрутизації пакетів.

1. МЕТОД ПРОТОКОЛУ ДИСТАНЦІЙНОГО ВЕКТОРА (Метод періодичного опитування таблиць маршрутизації), більш підходить для малих мереж. По цьому методі оптимальний маршрут до адресата знаходиться на підставі числа переходів до нього. Протоколом IPX/SPX використовується метод RIP (Routing Information Protocol), що не допускає більш 16 переходів

2. МЕТОД ПРОТОКОЛУ СТАНУ ЗВ'ЯЗКУ, більш підходить для великих мереж. Інформація про маршрутизацію посилається тільки втому випадку якщо вона змінилася. Протокол стану зв'язку дозволяє установити оптимальний маршрут, створивши кілька маршрутів, задавши маршрут з найвищою швидк стю, найб льшою чи ємн стю максимальною над йн стю.

Загальні протоколи маршрутизації:

- RIP (Routing Information Protocol) використовується в IPX/SPX і TCP/IP. Протокол дистанційного вектора в глобальних мережах неефективний;

- NLSP (Netware Link Service Protocol) розроблений Novell для заміни RIP

- OSPF (Open Shortest Path First) протокол стану зв'язку, єчастиною комплекту протоколів TCP/IP, маршрутизує пакети в дпов дно до траф ком, варт стю пересилання, пр оритетом завантаженням мереж .

- OSI IS-IS (Open Systems Interconnections Intermediate System to Intermediate System) -- протокол стану зв'язку,

- RTMP (Routing Table Maintenance Protocol) -- протокол стану зв'язку Apple для складних мереж, що складаються зрізних типів мереж (FDDI, модемів, цифрових виділених ліній).