2.3 Органи управління та структура Національного банку України

Конституція України та Закон «Про Національний банк України» передбачають дворівневу систему органів управління центральним банком — Рада Національного банку і Правління Національного банку. Розділ II названого Закону визначає склад, порядок формування, повноваження та організацію роботи цих керівних органів НБУ.

— Рада Національного банку України складається з Голови Національного банку та чотирнадцяти членів. Голова Національного банку входить до складу Ради за посадою. Члени Ради здійснюють свою діяльність на громадських засадах. Сім членів Ради призначає Президент України, а ще сім членів — Верховна Рада України.

Члени Ради Національного банку призначаються на посаду на сім років.

Повноваження призначеного складу Ради достроково припиняються у разі оголошення їй недовіри Президентом України або Верховною Радою України. У тому випадку, коли виконання Основних засад грошово-кредитної політики за підсумками року не забезпечило стабільності грошової одиниці України, вони зобов'язанікожен звільнити своїх представників і призначити новий склад Ради Національного банку.

Рада Національного банку засідає не рідше одного разу на квартал. Веде засідання Голова Ради, а в разі його відсутності — його заступник. Голова Ради та його заступник обираються Радою Національного банку строком на три роки.

Засідання Ради Національного банку призначаються Головою Ради або на вимогу Голови Національного банку чи за наполяганням не менше однієї третини членів Ради. У роботі Ради Національного банку можуть брати участь члени Правління Національного банку з правом дорадчого голосу. Крім того, на засідання Ради можуть також бути запрошені керівники центральних органів влади, підприємці, науковці та інші фахівці.

Основні повноваження Ради Національного банку (ст. 9 Закону «Про Національний банк України»):

—розробляє Основні засади грошово-кредитної політики, інформує про них Верховну Раду України і здійснює контроль за їх виконанням;

—аналізує вплив грошово-кредитної політики на стан соціально-економічного розвитку України та розробляє пропозиції щодо зміни політики;

—затверджує кошторис доходів та видатків НБУ, бухгалтерський баланс банку, звіт про виконання кошторису та розподіл прибутку за звітний рік;

— визначає аудиторську компанію для проведення аудиторської перевірки Національного банку та розглядає аудиторський висновок;

— вносить рекомендації Правлінню Національного банку стосовно окремих заходів грошово-кредитного регулювання, валютної політики, розвитку банківської системи, вдосконалення платіжної системи тощо. Правління зобов'язане протягом п'яти днів розглянути рекомендації і надіслати Раді вмотивовану відповідь;

— має право застосування відкладального вето щодо окремих рішень Правління Національного банку, наприклад, стосовно формування резервів на покриття фінансових ризиків, мінімального розміру золотовалютних резервів. Вето не набирає чинності, якщо Правління підтвердить своє рішення протягом п'яти днів двома третинами від загальної кількості членів Правління.

Другий керівний орган Національного банку — Правління. Правління НБУ забезпечує реалізацію Основних засад грошово-кредитної політики через відповідні монетарні інструменти. Зокрема, Правління приймає рішення стосовно зміни процентних ставок Національного банку, розміру і порядку формування обов'язкових резервів для банків, установлення для них економічних нормативів, емісії грошових знаків, визначення мінімального розміру золотовалютних резервів Національного банку, установлення лімітів на проведення операцій на відкритому ринку. Крім того, Правління визначає організаційні основи та структуру Національного банку, затверджує штатний розпис Національного банку та форми оплати праці, видає нормативно-правові акти Національного банку. Раді Національного банку Правління подає на затвердження річний звіт НБУ, проект кошторису доходів і видатків на наступний рік, бухгалтерські, статистичні та інші відомості щодо діяльності Національного банку та банківської системи.

Слід підкреслити, що Рада Національного банку не має права втручатися в оперативну діяльність Правління Національного банку.

Склад Правління — кількісний та персональний — формується Головою Національного банку і затверджується Радою Національного банку. Очолює Правління Голова Національного банку. До складу Правління входять заступники Голови Національного банку, директори найбільш важливих департаментів Банку та начальники головних територіальних управлінь Банку.

Голову Національного банку призначає Верховна Рада України за поданням Президента України строком на п'ять років. Статус, повноваження, обов'язки та підстави для звільнення з посади голови Національного банку передбачаються в Законі «Про Національний банк України» (ст. 18—21).

Голова Національного банку керує діяльністю Банку і забезпечує таким чином реалізацію покладених на банк функцій. Він діє від імені Національного банку і представляє його інтереси без доручення у відносинах з органами державної влади, банками, міжнародними організаціями та іншими установами і організаціями. Голова Національного банку веде засідання Правління НБУ; підписує протоколи, постанови Правління Національного банку, угоди, що укладаються Банком; видає розпорядчі акти, обов'язкові для всіх службовців Національного банку; призначає та звільняє з посади своїхзаступників за погодженням з Радою Національного банку; призначає та звільняє з посад директорів департаментів та начальників територіальних управлінь Національного банку. Він може брати участь у засіданнях Кабінету Міністрів України з правом дорадчого голосу. У свою чергу, члени Кабінету Міністрів України можуть брати участь у засіданнях Правління Національного банку теж з правом дорадчого голосу.

Закон передбачає одноосібну відповідальність Голови Національного банку перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність НБУ. Водночас Голова Національного банку не є одночасно Головою Ради Національного банку. Це положення викликає зауваження з правового погляду. Зокрема, як уже зазначалося, Основні засади грошово-кредитної політики розробляє Рада Національного банку, і в тому разі, коли Голова Національного банку не очолює Раду, він не може нести відповідальність (одноосібно) за реалізацію грошово-кредитної політики. У країнах, де існує дворівнева система керівних органів центрального банку, Голова банку зазвичай очолює як орган, що визначає грошово-кредитну політику (Раду), так і виконавчий орган (Правління), наприклад Голова (Президент) Європейського центрального банку.

Голова Національного банку може бути звільнений з посади лише Верховною Радою за поданням Президента України у зв'язку із закінченням строку повноважень, поданням особистої заяви про відставку, смертю, припиненням громадянства та в деяких інших випадках, передбачених законом.

Організаційна структура Національного банку.

До системи Національного банку входять такі ланки:

— центральний апарат;

— філії (територіальні управління) Національного банку України;

— структурні підрозділи (Відомча охорона, Центральна бібліотека, Навчальний центр, Центр наукових досліджень, Управління організації будівництва і реконструкції);

— структурні одиниці (Оперативне управління, Центральне сховище, Державна скарбниця України, Центральна розрахункова палата, Господарсько-експлуатаційне управління, Група управління проектами міжнародних кредитних ліній);

— спеціалізовані підприємства (Фабрика банкнотного паперу, Банкнотно-монетний двір);

— навчальні заклади (Львівський банківський інститут, Українська академія банківської справи (УАБС), Харківська філія УАБС, Черкаська філія УАБС).

— Службовці НБУ є державними службовцями. Умови їх найму, звільнення, оплати праці, службові обов'язки та права визначаються законом України «Про державну службу».

Структуру окремих ланок системи НБУ визначає Правління Національного банку.

Центральний апарат Національного банку. Основними функціональними підрозділами центрального апарату Національного банку є департаменти, що відповідають за основні напрями діяльності НБУ. У межах департаментів можуть створюватися додаткові структурні одиниці (управління, відділи). .

Територіальні управління (філії) НБУ— структурні підрозділи Національного банку створені в усіх обласних центрах, Автономній республіці Крим та по м. Києву і Київській області. Створення, реорганізація та ліквідація територіальних управлінь здійснюється за рішенням Правління НБУ.

Статус територіальних управлінь визначений у Законі «Про Національний банк України». Територіальні управління не наділені правами юридичної особи, тому вони мають право діяти лише від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень на визначеній території. Відносини територіальних управлінь з банками та з іншими організаціями й установами, наприклад відносини стосовно рефінансування банків, оформляються договорами, що укладаються управліннями від імені Національного банку.

Основні завдання, функції та права територіальних управлінь регламентуються «Положенням про філії (територіальні управління) Національного банку України». Положення покладає на територіальні управління низку завдань. Основні з них — проведення грошово-кредитної політики, спрямованої на підтримування внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні, зміцнення банківської системи, ефективне управління грошовим ринком згідно з Основними засадами грошово-кредитної політики.

Права територіальних управлінь певною мірою обмежені. Так, вони не мають права видавати нормативні акти, але можуть вносити до Юридичного департаменту Національного банку пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та нормативно-правових актів НБУ, можуть брати участь за завданням НБУ у підготовці проектів нормативно-правових актів.

Територіальне управління НБУ очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з неї за наказом Голови Національного банку.

Функціональна структура територіальних управлінь НБУ в основному дублює структуру Центрального апарату. Але з огляду на менший обсяг повноважень територіальних управлінь порівняно з центральним апаратом їх основними функціональними підрозділами є управління та відділи.