1 Поняття соціології, соціальних спільнот, соціальних інститутів

Термін соціологія походить від латинського слова "societas" (су­спільство) і грецького "logos» (слово, навчання). У буквальному розу­мінні соціологія - це наука про суспільство. Потреба пізнати, осмис­лити суспільство, виразити своє відношення до нього супроводжувало людство на всіх етапах історичного розвитку.

Поняття «соціологія» введено в науку французьким вченим Огюстом Контом у 30-х роках XIX ст. Соціологію він представляв як науку, що поєднує всі галузі знань про суспільство. Поступово, у міру нагромадження соціальних знань, зростала кількість соціологічних те­орій і концепцій. Сучасна соціологія - це різноманіття течій і наукових шкіл, що неоднозначно трактують предмет соціології і її роль, по-різному визначають її як науку.

Соціологія - наука про становлення, розвиток і функціону­вання суспільства, соціальних, спільнот, соціальних відносин і со­ціальних процесів. Соціологію можна також трактувати як науку про соціальні спільноти, їх виникнення, становлення і тенденції розвитку. Практично у всіх визначеннях присутнє поняття «соціальна спільнота». Соціальна спільнота - це реально існуюча сукупність ін­дивідів, що піддається спостереженню і вивченню а також характери­зується відносною цілісністю. Фактично це своєрідна одиниця виміру суспільства. Соціальні спільноти виникають у ході історичного розви­тку людства на всіх його рівнях. Споконвічно люди поєднувалися в племена, роди, клани на підставі кревних уз, шукаючи захисту від зо­внішніх ворогів, стихійних сил, і т. д. Тобто, на ранніх етапах розвитку людство об'єднувалося, керуючись зовнішніми факторами. Надалі мо­тивами об'єднання людей у спільноти стають виробничі інтереси і по­треби, релігійні вірування, політичні погляди, способи проведення до­звілля і т.д.

Соціальні інститути - це форми самоорганізації людського життя. Саме через той чи інший інститут регулюється спільна діяль­ність людей, забезпечується стійкість людських відносин. У соціології соціальний інститут може розглядатися як:

- сукупність органів і організацій, що відповідають соціальній струк­турі суспільства (наприклад, економічний інститут - сукупність су­б'єктів економічної діяльності);

- сукупність соціальних норм і культурних зразків, традицій, що ви­значають стійкі форми соціальної поведінки і соціальної дії;

- поведінка відповідно до цих норм.

Виділяють наступні соціальні інститути:

- економічні, що забезпечують розподіл матеріальних благ, організа­цію праці, грошовий обіг і т.д.

- політичні, що займаються встановленням, виконанням і підтримкою влади;

- церемоніальні (інша назва - обрядові, вузькосоціальні), що займа­ються встановленням норм і правил поведінки, закріпленням традицій (наприклад, способи вітання, святкування, ведення ділової та особис­тої переписки і т.д.);

- релігійні, що регламентують взаємини суспільства і церкви, а також внутрішньоцерковні відносини і атеїстичну діяльність відносно церкви;

- виховні і культурні, що займаються проблемами виховання й освіти, соціалізації кожного покоління, передачею з покоління в покоління культурних цінностей і зразків;

- шлюбу і сім'ї, що займаються відтворенням суспільства.