5 Соціальні технології

 Соціальні технології - це сукупність послідовних операцій, процедур цілеспрямованого впливу і реалізації розроблених пла­нів, проектів, програм і одержання оптимального соціального ре­зультату. Сутність способу соціальних технологій складається в по­операційному здійсненні діяльності. Операції здійснюються попере­дньо, свідомо, планомірно. Ця розробка проводиться на основі і з ви­користанням наукових знань. Соціальна технологія може виступати в двох формах:

- як проект, що містить перелік операцій і процедур;

- як сама діяльність, побудована відповідно до цього проекту. Соціальні технології звичайно реалізуються в наступних сферах гро­мадського життя: економічній, соціальній, політичній, духовній. Еко­номічні технології можуть застосуються:

- у рамках окремого підприємства або виробничого комплексу;

- у рамках виробничої сфери (страхова медицина, платна освіта і т.д.);

- у рамках регіону (сільськогосподарський регіон, промисловий регі­он, комплексний регіон);

- у рамках держави - при переході на інший економічний рівень (пла­нова економіка - госпрозрахунок - ринкова економіка).

Прикладом соціальних технологій може бути демографічна, сі­мейна, освітня політика держави (правові документи, робота суспіль­них і політичних організацій, зміна світогляду суспільства).

Технологізація політичних процесів пов'язана з активізацією по­літичного життя (використання передвиборчих технологій, прогнозу­вання і проектування державного життя - держструктур, держоргані-зацій і т.д.)

Духовні технології пов'язані, у першу чергу, з економікою і со­ціальними запитами суспільства (виробники масової культури, модні тенденції, неприйняття кожним новим поколінням старих зразків по­ведінки тощо).