3 Соціальне проектування

Проектування - одна з форм випереджального відображення дійсності, створення прообразу (прототипу) передбачуваного об'єкта, явища чи процесу за допомогою специфічних методів.

Людина або організація, перш ніж почати будь-яку дію, завжди спочатку обмірковує кілька варіантів, одному з яких після осмислення віддається перевага.

Соціальне проектування - це специфічна діяльність, пов'я­зана з науково обґрунтованим визначенням варіантів розвитку соціальних процесів і явищ і з цілеспрямованою корінною зміноюконкретних соціальних інститутів.

До відомих в суспільних науках методів можна віднести наступні:

- матриця ідей; на основі декількох незалежних змінних складають рі­зні варіанти рішень. Звичайно розробка соціального проекту залежить від складності і першочерговості тих чи інших проблем, від термінів реалізації задуму, від матеріальних, трудових, фінансових ресурсів. Прораховуючи варіанти на цих змінних, можна визначити найбільш ефективний шлях реалізації проекту;

- вживання в роль; зміст методу полягає в необхідності уважно вивчи­ти умови протікання соціального процесу проектувальниками з метою врахування інтересів і бажань людей, що беруть участь у ньому;

- аналогія, при якій як еталон для майбутнього проекту використову­ються ефективно функціонуючі підприємства, населені пункти, міста, у яких раціонально вирішені ті чи інші соціальні проблеми;

- асоціація; метод використовується в разі потреби прийняття прин­ципово нового рішення через незадоволеність існуючою практикою. У цьому випадку рішення соціальної проблеми в іншій сфері громадсь­кого життя підказує можливий шлях;

- пристосування; досвід вирішення проблеми, що вже виправдав себе на практиці, застосовується до того об'єкту , що цікавить проектантів;

- метод мозкового штурму, мобілізація інтелектуального потенціалу;

- метод синектики, кілька проектів чи ідей розглядаються окремо один від одного, після чого між ними встановлюється взаємозв'язок і взаємозалежність.

У соціології найбільш вивченими є наступні види соціального проектування:

- проектування нових виробництв;

- проектування нових міст.

У першому випадку основною соціальною метою є створення стабільних стійких колективів. Тому при проектуванні необхідно вра­ховувати способи комплектування і закріплення робочої сили, умови праці, підвищення професійної кваліфікації і т. д. При проектуванні нових підприємств важливо дотримуватися принципу комплексності, тобто враховувати наявність і стан енергетичних ресурсів, корисних копалин, комунікацій, трудових ресурсів тощо. Процес проектування містить у собі забезпечення умов трудової діяльності за такими показ­никами як шум, загазованість, вібрація, освітленість, температурний режим.

Якщо говорити про проектування міст, то одним з вимог є роз­межування жилої і промислової зони . Загальною тенденцією є те, що в даний момент найбільш істотними вважаються соціальні аспекти життя населення: об'єкти культурно-побутового призначення, навча­льні заклади, установи охорони здоров'я і т.д.

Дієвість соціального проектування багато в чому залежить від його зв' язку з економічними потребами суспільства і регіону.