4 Соціологія індустріального розвитку (50 - 70 р. ХХ ст.)

Наприкінці 40-х рр. з'явилися перші сумніви в тому, що емпі­ризм може представляти соціологію, як науку. Нагромадження знач­ного емпіричного матеріалу, не узагальненого, не систематизованого «провисає в повітрі», над ним поступово губиться контроль. Збір фак­тів, їх подальше зіставлення, вишукування примітивної залежності між ними свідчило про змістовну бідність емпіричної соціології. Зву­ження теоретичних можливостей, зосередженість на окремих явищах ( безробіття, емігранти, реклама і т.д.) привело до того, що соціологи -емпіристи не могли зв'язати окремі частини в ціле. Як наслідок, по­ступово почалося відродження теоретичної (академічної) соціології. Післявоєнні роки, особливо 50-60-і - це епоха тотальної індустріаліза­ції, у якій науково - технічна революція виступила рушійної силою для переходу цивілізації в новий якісний стан. В цей період створю­ються наступні соціологічні теорії:

- теорії індустріального суспільства. Дані теорії розглядали процес перетворення традиційних (аграрних) суспільств у сучасні (промисло­ві) шляхом створення машинобудівної промисловості і новітніх тех­нологій;

- теорія «конвергенції», яка прогнозувала зближення різнотипних су­спільств (соціалістичного і капіталістичного ) у напрямку до однотип­ного суспільства споживачів. Дана теорія мала дві концепції. Перша (Р.Арон, У.Ростоу) прозахідна, наполягала на необхідності насаджен­ня західних ідей у країнах соціалізму за допомогою процесів індустрі­алізації, демократизації. Друга (З.Бжезинський, П.Сорокін) вказувала на необхідність паралельного розвитку соціалізму і капіталізму, зма­гання систем, вирівнювання відмінностей. У майбутньому повинна відбутися трансформація в суспільство-гібрид, що якісно вище, ніж обидві системи;

- доктрина масового суспільства. Ліберальна концепція (Р.Міллс, Д. Рісмен) - маса розглядається як пасивна безліч людей (одиничних атомів), об'єднаних спільністю інтересів (робота, відпочинок) у «само­тню юрбу». Демократична концепція (Д.Белла, Е.Шиллз) - розглядаєпідйом мас до стану еліти.

- теорія соціальної стратифікації ( П.Сорокін, У.Уорнер, Т.Парсонс). Даний період для соціології характерний глобальними теоретико-емпіричними концепціями, що, не відкидаючи досягнень минулого, вийшли на якісно новий світоглядний рівень.