СУЧАСНІ УПРАВЛІНСЬКІ ПЕРСОНАЛ-ТЕХНОЛОПІ

У виробничій діяльності під технологією розуміють зміст, спосіб і послідовність взаємодії персоналу і робочих машин в процесі виготовлення продукції, виконання робіт і надання послуг, з урахуванням вимог ринку. Як пояснюється в енциклопедичному словнику, технологія — це мистецтво, майстерність, уміння, сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалів або напівфабрикатів в процесі виробництва продукції. Завдання технології як науки — виявлення фізичних, хімічних, механічних й інших закономірностей з метою визначення і використання па практиці найбільш ефективних і економічних виробничих процесів.

Персонал-технологія, відповідно до загальнонаукових позицій, є механізмом взаємодії керівників всіх рівнів управління зі своїм персоналом з метою якнайповнішого і ефективного використання тих обмежених економічних ресурсів, що є на виробництві, і, насамперед, робочої сили, трудового потенціалу всіх категорій працівників. У сучасному виробництві технологія управління персоналом — це наука і мистецтво управління людьми, механізм взаємозв'язку між суб'єктом і об'єктом управління персоналом, система взаємодії між керівником і працівником, стратегія вироблення рішень і тактика їх виконання у сфері ефективної зайнятості працівників в управлінні кадровим складом підприємства.

У сучасній кадровій політиці вітчизняних підприємств, що здійснюється в ході проведення ринкових реформ, технологія управління персоналом, або персонал-технологія, характеризується багатосторонніми функціонально-організаційними відносинами.

У сфері функціональних відносин управління персоналом передбачає здійснення таких видів діяльності:

• визначення загальної стратегії розвитку персоналу;

• планування потреби працівників на підприємстві;

• залучення, відбір і оцінка персоналу;

• підвищення кваліфікації працівників і їх перепідготовка;

• професійний рух кадрів на підприємстві;

• управління діловою кар'єрою працівників;

• звільнення працівників підприємства;

• організація робочих місць персоналу;

• встановлення технологічних зв'язків між роботами і робочими місцями;

• забезпечення нормальних умов праці;

• управління витратами на персонал.

У сфері організаційних відносин управління персоналом охоплює забезпечення трудових взаємозв'язків і взаємодії всіх працівників та всіх структурних підрозділів підприємства в процесі виробництва і продажу продукції, що включає:

о кадрове планування в організації;

о розстановку персоналу на робочих місцях;

о управління кадровими змінами;

о оптимізацію чисельності і структури персоналу;

о проектування трудових процесів;

о організацію праці фахівців;

о нормування праці персоналу;

о організацію оплати і матеріального стимулювання;

о тарифні угоди між працівниками і працедавцями;

о організацію регулювання конфліктних стосунків;

о формування трудової культури.

У управлінні персоналом розрізняють декілька видів персонал-технологін; багатоланкові, комунікаційні, індивідуальні та ін. Багатоланкові персонал-технології передбачають виконання серії послідовних взаємозв'язаних завдань, комунікаційні — встановлення трудових стосунків між окремими працівниками і виробничими підрозділами підприємства, індивідуальні — конкретизацію управлінських дій стосовно того або іншого працівника.

Розробка і впровадження персонал-технології роботи із кадрами в організації включають сім типових етапів: діагностика кадрової ситуації; внесення коректив до положень, що діють; підготовка та узгодження проекту технології; затвердження розробленої технології;розповсюдження механізму впровадження заходів; навчання персоналу нової технології; встановлення відповідальних за впровадження технології.

У технології підготовки і прийняття управлінських рішень, пов'язаних з покращанням роботи персоналу, існує відпрацьована схема діяльності керівників різних організацій.

Технологія підготовки і прийняття управлінських рішень на

виробництві

1. Обгрунтування управлінських рішень з урахуванням чинників:

■ перспективи розвитку національного господарства

■ інтереси органів управління

■ перспективи розвитку підприємства

■ поточні інтереси організації

■ особисті інтереси персоналу.

2. Формулювання найважливіших завдань:

■ уточнення висунутих цілей

■ фіксація існуючих обмежень

■ вибір критерію оцінки

■ висунення альтернативних підходів

■ оцінка наслідків розв'язань рішень. З.Вибір варіантів рішень:

■ відбір оптимальних рішень

■ проведення експертизи проектів. 4.Реалізація варіанту рішень:

■ оформлення документації

■ організація виконання

■ контроль результатів у ході виконання

■ аналіз результатів.

Як правило, персонал-технології розробляються не тільки на поточний період, але і на перспективу розвитку підприємства. Саме тому, процес розробки сучасних персонал-технологій ускладнюється як наявністю елементів невизначеності, так і відсутністю точної соціально - економічної інформації. Все це вимагає підвищення ролі менеджерів в розробці, впровадженні та широкому використанні сучасних персонал-технологій роботи з кадрами на вітчизняних підприємствах.