5. Організація технічного замикання, технічного обслуговування, ремонту і евакуації автомобільної техніки на марші.

Технічне замикання колон організується з метою надання до­помоги водіям у ремонті, євакуації, дозаправки ПММ та надання ме­дичної допомоги.

Задачами замикання частини на марші є:

- встановлення місця та причин зупинки машин,

- надання технічної допомоги водіям, видача їм необхідних за­пасних частин,

- буксування окремих пошкоджених машин до ЗППМ, або до місць привалів,

- надання технічної допомоги водіям у технічному обслугову­ванні та ремонту машин на привалах, місцях спостережень.

Склад технічного замикання визначається виходячи з побу­дови похідного порядку, особливостів маршу, задач, які виконуються після маршу , а також наявність РЄГ.

Тривалість роботи замикання батальону (дивізіону) буде за­лежати від загальної обстановки, темпу руху і задач, виконуваних час­тиною, у склад можуть входити:

- санітарний автомобіль,

- автомобіль з пальним,

- МТО-АТ,

- тягачі.

У склад технічного замикання частини можуть входити:

- засоби бойової охорони,

- санітарний автомобіль,

- автомобіль з пальним,

- автомобіль з автобронетанковим майном,

- засоби ремонту ( ПАРМ-1 М з МТО-АТ),

- євакотягачи.

Технічне обслуговування машин на марші виконується па при­валах, у місцях денного та нічного відпочинку водіями з залученням спеціалістів-ремонтніків.

Якщо в мирний час потреба в технічному обслуговуванні №1, №2 визначається в основному пробігом машин чи терміном їхнього збереження, то в бойовій обстановці - необхідністю забезпечити на­дійну і безвідмовну роботу машин на весь період маршу. Виходячи з цього, при підготовці до маршу чергове ТО рекомендується проводи­ти поза залежністю від пробігу. У першу чергу необхідно обслугову­вати всі тягачі і спеціальні машини, безпосередньо, що забезпечують бойову готовність частин. При незначному пробігу машин після чер­гового номерного ТО проводять ЩТО. При підготовці до дій у перед­бачення переходу до зимового чи літнього періоду експлуатації чи з­міни кліматичних зон може виробляється СО.

До проведення ТО залучають молодших фахівців з ТО і ремонту машин, що виконують тільки найбільш складні перевірно-регулювальні роботи. Трудовитрати цих фахівців на виконання робіт складають до 15% ТО-1 і до 30% ТО-2. Для прискорення робіт з ТО в допомогу водіям можна залучати технічно грамотних солдатів з відді­лень чи розрахунків водіїв, машини яких справні й обслуговані.

Місце, час, обсяг і порядок проведення ТО машин визначають командири частин і підрозділів, у залежності від виконуваних задач сформованої обстановки.

Організація ремонту є однієї з головних задач АТЗ, успішне рі­шення якої дозволяє здійснювати своєчасне введення у стрій ушко­джених (несправних) машин. У підрозділах поточний ремонт АТ ви­конується силами відділень технічного обслуговування, матеріальною базою яких є майстерні технічного обслуговування (МТО) різних мо­дифікацій, що входять до складу технічного замикання підрозділу.

У інших частинах поточний ремонт робиться силами ремонтно­го взводу, який також входить у склад технічного замикання частини, що оснащений рухливими ремонтними майстерними ПАРМ-1 М і МТО. У першу чергу ремонтуються машини, безпосередньо що бе­руть участь у марші, а також машини, які потребують для свого від­новлення менших трудовитрат. Машини, що через складність ремонту або через нестачу часу допоможуть бути відремонтовані в підрозділах, відновлюються ремонтною майстернею частини. Батальйонні і полко­ві ремонтні засоби використовуються тільки для відновлення машин, що вимагають ПР. Машини, що вимагають СР, відновлюються в з'єд­наннях і об'єднаннях. Полкові ремонтні засоби при відсутності фонду ПР можуть робити СР.

В ході маршу ушкоджені (несправні) машини ремонтуються на місці виходу зі строю, якщо несправність усунена протягом години, або в батальйонах полкових і дивізіонних ремонтних підрозділах си­лами водіїв і особового складу ремонтних підрозділів. У ході дій ре­монтувати машини дозволяється не в повному об'ємі, виконуючи тіль­ки ті ремонтні роботи, що забезпечують швидке введення у стрій ма­шин для використання їх по прямому призначенню. Незавершені ре­монтні роботи на цих машинах робляться після виконання бойової за­дачі. На період дій з полкових і дивізіонних засобів можуть виділятися ремонтні (РЕМ. Г. і ремонтно-евакуаційні групи (РЕГ). До складу Рем. Г звичайно включають 1-2 рухливу ремонтну майстерню і маши­ну з запасом АМ, машину з запасом ПММ, а в РЕГ, крім того, і 1-2 евакуаційних тягача.

Евакуація машин, які вийшли із ладу сприяє найшвидшому їх ремонту і поверненню в стрій, а під час бою, крім того, зберіганню їх від знищення або захоплення супротивником. Евакуація полягає у витяганні ушкоджених, засипаних, застряглих, затонулих, заражених, залишених на полі бою машин і транспортуванню їх в укриття, за складки місцевості або до місць ремонту. Евакуації підлягають маши­ни, що мають ушкодження, для усунення яких потрібно часу більш однієї години. Черговість евакуації встановлюється з обліком конкре­тних умов сформованої бойової обстановки, місць перебування ма­шин, їхнього технічного стана і ступеня зараженості.

У першу чергу в найближчі укриття евакуюються машини, що несуть на собі ракетне озброєння, і бойові машини, що знаходяться під вогнем супротивника, а також машини з найменшим об'ємом ре­монтних робіт і найменшим ступенем зараження. Евакуацію машин організують командири підрозділів (частин) через своїх заступників по озброєнню (начальників автомобільної служби).

По підпорядкованості евакуація у військовій ланці ділиться на евакуацію в полковому і дивізіонному ланках. У полку машини евакуюються евакуаційним відділенням ремонтної роти, штатними машинами підрозділів і побіжного транспорту.

Ушкоджені машини в полку евакуюються:

- у найближчі укриття, де вони можуть бути відремонтовані або підготовлені для подальшої евакуації;

- до ремонтних майстерень батальйонів і полків;

- на збірні пункти ушкоджених машин (ЗППМ) полку.

Евакуація в дивізіонній ланці полягає в буксируванні (транс­портуванню) машин із полкових ЗППМ на дивізіонні або ремонтні підрозділи з'єднань

Для кожної ланки об'єм евакуації по видах ушкоджень визначе­ний нормативами по евакуації. Найбільш раціональною організацією евакуації машин і використання ремонтних засобів варто вважати та­ку, при котрій машини, що вимагають поточного ремонту трудо­місткістю до 5 чол. годину, евакуюються і відновлюються батальйон­ними засобами від 5 до 10 чол. годину - полковими, понад 10 чол. го­дину - з'єднань. Машини, що вимагають СР і КР, із полку евакуюють­ся на ЗППМ з'єднань їх силами та засобами.